Словник синонімів української мови. 2014.
підбурювати — юю, юєш, недок., підбу/рити, рю, риш, док., перех. 1) Розмовами спонукати кого небудь до якихось дій, вчинків. || перев. у сполуч. зі сл. проти. Викликаючи протест, невдоволення, підмовляти когось проти кого , чого небудь. 2) перен. Підсилювати,… … Український тлумачний словник
підбурювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бунтувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Здіймати бунт, повстання; брати участь у бунті. || розм. Виявляти велике незадоволення або неспокій, роздратування. 2) перех. Підбурювати до бунту. || Підбурювати проти кого небудь. 3) перех., що, перен. Хвилювати,… … Український тлумачний словник
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
баламутити — (кого що сіяти неспокій серед людей, підбурювати на лихі вчинки), каламутити, колотити, мутити, заколочувати (перев. зі сл. спокій ) Див. тж. підбурювати … Словник синонімів української мови
каламутити — 1) (робити каламутним, нечистим), колотити, сколочувати, сколотити, мутити, баламутити 2) (кого що сіяти неспокій серед людей, підбурювати на якісь учинки), баламутити, колотити, підбурювати, мутити, заколочувати (перев. зі сл. спокій ) … Словник синонімів української мови
баламутити — у/чу, у/тиш, недок., перех. 1) рідко. Робити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2) кого. Хвилювати кого небудь, сіяти неспокій серед когось. || Підбурювати на якісь учинки; бунтувати. || без додатка. Поводитися задерикувато, робити таке, що … Український тлумачний словник
загрівати — а/ю, а/єш, недок., загрі/ти, і/ю, і/єш, док., зах. 1) перех. Робити теплим, гарячим; зігрівати. 2) перех., перен. Морально підтримувати кого небудь; втішати, підбадьорювати когось. || до чого. Заохочувати, закликати, підбурювати до дії і т. ін.… … Український тлумачний словник
збаламучувати — ую, уєш, рідко. 1) Робити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2) кого. Хвилювати кого небудь, сіяти неспокій серед когось. || Підбурювати на якісь учинки; бунтувати. 3) Залицятися, настирливо домагатися взаємності в коханні … Український тлумачний словник
збурювати — юю, юєш, недок., збу/рити, рю, риш, док., перех. 1) Надавати бурхливого руху, робити що небудь дуже неспокійним. || Порушувати що небудь (спокій, певний порядок, звичний перебіг чогось і т. ін.). || Роздратовувати, робити сердитим кого небудь. 2) … Український тлумачний словник
